Звідки ваш рід: українські прізвища з несподіваним іноземним походженням

Такі назви збереглись донині й можуть розповісти про походження вашого роду краще за будь-які архіви.

Прізвища, що свідчать про російське або московське коріння

Вихідців із Московії (пізнішої Росії) у козацькому війську було чимало. Їм давали прізвиська, що підкреслювали місце походження або службу в царських полках: Москаль, Москаленко, Москалець, Москалюк. Такі імена означали «той, хто прибув із Московії».

Також трапляються прізвища Донець — тобто воїн із Донського війська, Солдат, Солдатенко — людина, що служила у регулярному війську Російської імперії, або Торчанин, Болоховець — за назвами місцевостей.

Білоруський слід у козацьких прізвищах

Багато білорусів утікають на українські землі від утисків і шукають волі серед козаків. Звідси — прізвища, що вказують на географічне походження: Литвин, Литвиненко, Литвинчук, Литвинюк — усі вони означають «людина з Литви», тобто з території сучасної Білорусі чи Литви.

Також побутували імена Биховець, Кричевець, Мозирянин, Пінчук, Туровець, Турчин, Турчинець — вони напряму пов’язані з білоруськими містами Бихів, Кричев, Мозир, Пінськ, Турів.

Поляки у козацькому війську

Поляки теж нерідко приєднувалися до українських полків, особливо на Правобережжі. Їм надавали прізвища на кшталт: Лях, Ляшко, Ляшенко, Ляшок, Лящук, Ляховчин, Полулях — тобто «той, хто з польського роду».

Згодом з’явилися форми, які вказували на конкретні родові імена — Адамович, Казимиренко, Мазуренко. Такі прізвища часто зберігають у собі спогад про польську шляхетність або про службу в польських частинах.

Балтійський вплив

На українських землях оселялися також вихідці з територій сучасних Литви та Латвії. Їхні прізвища зазвичай походили від назв міст або регіонів: Мєрєцкий — з містечка Мереч (нині Мяркіне в Литві), Вільня — від міста Вільнюс (у давнину — Вільно), а також Лотиш — тобто латвієць.

Ці люди часто були військовими або ремісниками, які осідали в українських поселеннях і швидко ставали частиною козацької громади.

Румунське та молдавське коріння

Багато воїнів приходило з Молдови та Волощини (сучасна Румунія). Вони залишили по собі яскраві родові імена: Волошин, Мультяненко, Мунтян, Басарабей, Мирча, Радул, Пинтя.

Такі прізвища походять від назв історичних земель — Волощина, Мунтенія, Басарабія — або від популярних молдавських імен.

Балканські народи: серби й болгари

У XVIII столітті в Україну переселилося чимало сербів і болгар, які осідали на півдні — у Слов’яносербії, Херсонщині, Катеринославщині. Вони також ставали козаками й залишили по собі характерні прізвища: Сербин, Болгариненко, Милкович, Воксич, Думич, Капнич, Іртач.

У цих іменах чітко чути балканські корені, які збереглися в українських родах до сьогодні.

Пам’ять, зашифрована у прізвищі

Сучасне українське прізвище — це не просто родова ознака, а справжня історична пам’ять. У ньому може бути зафіксовано, звідки прийшли ваші предки, ким вони були й навіть якою мовою колись говорили.

Тож якщо ваше прізвище має «іноземне» звучання — можливо, у вашому роду колись був козак, який прийшов із далеких земель, оселився в Україні та став її частиною назавжди.