
Щороку, в ніч з 31 жовтня на 1 листопада, мільйони людей по всьому світу святкують Хелловін — день, коли стирається межа між світом живих і мертвих.
Це свято стало однією з найпопулярніших традицій сучасної культури, і ось як виникла ця традиція.
Коріння Хелловіна сягають давнього кельтського свята Самайн (Samhain), яке відзначали понад дві тисячі років тому на території сучасної Ірландії, Шотландії та Уельсу. Самайн символізував кінець літа і початок темної частини року. За віруваннями кельтів, саме в цей період душі померлих повертаються на землю. Щоб відлякати злих духів, люди розпалювали великі багаття та надягали страшні маски.
З приходом християнства свято зазнало змін. У VIII столітті Папа Григорій III оголосив 1 листопада Днем всіх святих (All Hallows’ Day), а вечір перед цим святом став відомий як All Hallows’ Eve — звідси й сучасна назва Хелловін.
У XVIII-XIX століттях разом з ірландськими емігрантами Хелловін потрапив до США, де набув свого сучасного вигляду. Зі святом зник релігійний підтекст, а акцент зроблений на веселих костюмах, декораціях і традиціях.
Одна з найвідоміших історій, пов’язаних з Хелловіном, — це легенда про скупого Джека (Jack-o’-Lantern) — чоловіка, який зміг обдурити самого диявола, але заплатив за це високу ціну.
За переказами, Джек був хитрим, але жадібним і нечестивим ірландцем, який любив випити та насміхатися з інших. Якось у ніч перед Днем всіх святих диявол вирішив забрати його душу. Але Джек не розгубився і запросив диявола випити разом у таверні. Коли настав час розраховуватися, Джек переконав нечистого перетворитися на монету, щоб розплатитися з трактирником. Як тільки диявол став монетою, Джек схопив її і поклав у кишеню поряд з срібним хрестом, не даючи йому змінювати свою форму.
Після довгих умовлянь Джек погодився відпустити диявола, але з умовою, що той не забере його душу протягом десяти років. Коли цей термін сплив, диявол знову прийшов, але Джек перехитрив його й цього разу — попросив його зірвати яблуко з дерева. Коли диявол виліз, Джек швидко вирізав на стовбурі хрест, не даючи йому змоги злізти. Він змусив диявола більше ніколи не претендувати на його душу.

Коли Джек помер, його не прийняли ані в рай, ані в пекло — за його гріхи і за обіцянку дияволу. Він був змушений вічно блукати між світами. Тоді Джек попросив у диявола хоча б трохи світла. Той кинув йому жарину з пекельного вогню, а Джек поклав її в порожню ріпу, щоб освітлювати собі шлях. Так він став Jack of the Lantern — Джек з ліхтарем, а згодом його ім’я скоротилося до Jack-o’-Lantern.
Коли ірландці перебралися до Америки, вони привезли з собою цю легенду. Оскільки ріпа була рідкістю в Новому Світі, її замінили на гарбуз, який був більшим і зручнішим для вирізання.
З того часу з’явилася традиція вирізати обличчя на гарбузах та ставити всередину свічку, щоб відганяти злих духів і символічно освітлювати шлях заблуклим душам. Сьогодні гарбуз з ліхтарем є головним символом Хелловіна, нагадуючи про давні легенди, страхи та людську хитрість.






