У місті, де дощ здавався вічним гостем, жив чоловік на ім’я Марко. Йому було трохи за тридцять, але інколи він почувався так, ніби прожив уже кілька життів — і всі
У місті, де дощ здавався вічним гостем, жив чоловік на ім’я Марко. Йому було трохи за тридцять, але інколи він почувався так, ніби прожив уже кілька життів — і всі
Осінній ранок почався з тихого шелесту жовтогарячого листя під ногами. Сонце лагідно пробивалося крізь гілки дерев, даруючи тепле золотаве світло, яке ніби обіймало все навколо. Повітря було прохолодним, але приємним






