Святого Якова вшановують 23 жовтня. За переказами, він був сином святого Йосипа — обручника Діви Марії, а тому вважався братом Ісуса по плоті. У народній традиції святий Яків відомий як покровитель мандрівників і бджолярів, до нього звертаються з молитвами за вдалу подорож і щедрий урожай меду.
У давнину цей день вважався сприятливим для будь-якої фізичної праці. Чоловіки лагодили вози, сани, оглядали кінську збрую, ремонтували паркани, дахи та господарські будівлі. Вважалося, що робота, виконана 23 жовтня, принесе користь і добробут. Якщо ж наприкінці дня людина відчувала приємну втому від праці — це вважалося доброю прикметою, що обіцяла достаток у домі.
Бджолярі саме цього дня завершували підготовку вуликів до зимівлі, а щоб привабити удачу й здоров’я, радили з’їсти ложку меду — символ солодкого життя та матеріального благополуччя.
Наші предки вважали цей день не надто щасливим і радили не втручатися в чужі справи. День слід присвятити власним клопотам.
23 жовтня — це день, коли варто попрацювати на користь дому, уникати конфліктів і зберігати енергію. А ложка меду цього дня — символ здоров’я, миру й добробуту на весь майбутній рік.